Ву́зол, -а, ч.
1. Місце, де зв'язані кінці чого-небудь; петля на мотузкові, линві і т. ін.
2. Перен. Складне переплетіння, з'єднання чого-небудь; збіг якихось обставин, зв'язаних між собою.
3. Речі, зв'язані у хустку або в іншу тканину. — Клу́нoк.
4. Закручене жмутом і приколоте шпильками волосся.
5. Місце сходження, перехрещення колій, ліній, трас і т. ін. Залізничний ву́зол.
6. Механізми, споруди одного призначення, що розташовані в одному місці.
7. Місце скупчення певних клітин у живому організмі; стовщення, затвердіння, розширення певних клітин або судин.
8. Місце на рослині, від якого відходить листя або нові пагінці, корені.
— Вузла́стий, Вузли́к, Вузли́ковий, Вузликува́тий, Вузли́ще, Вузло́вий, Вузлува́тий, Вузлува́тість.
Вузол 2, зл., ч. — одиниця виміру швидкості морського транспорту, що дорівнює одній милі за годину (1,852 км/год).