Воша — Тлумачний словник української мови

Воша, і, ж.; у зверт. воше.

1. маленька безкрила комаха-паразит тварин і людей, що живиться кров'ю.

2. перен. про дрібну, невеличку ростом людину.

3. рослинний паразит.

— тля.

— вошва, вошивець, вошивий, вошивість, вошивіти.