Волонтер — Тлумачний словник української мови

Волонтер

ВОЛОНТЕР, а, ч.; у зверт. волонтере.

1. особа, що добровільно вступила на військову службу.

2. особа, що добровільно виконує певну громадську справу.

— Доб-роволець.

— Волонтерка, Волонтерський.

Волонтер в інших словниках

Волонтер — Словник чужомовних слів і термінів
Волонтер — Російсько-український академічний словник (А–П)
Волонтер — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31