Войовничий — Тлумачний словник української мови

Войовничий, а, е.

1. який прагне або схильний воювати.

2. перен. який веде непримиренну боротьбу з ким-, чим-небудь.

3. який виявляє, виражає готовність до сутички, суперечки, бійки.

Войовниче; Войовничість, присл. Войовничо.