Влада — Тлумачний словник української мови

Влада, -и, ж.; у зверт. Влидо.

1. право управління державою, політичне панування. Д. прийти до влади.

2. права і повноваження державних органів. Д. виконавча влада.

3. органи державного управління, уряд.

4. право і можливість розпоряджатися, управляти, керувати ким-, чим-небудь.

5. могутність, сила.

Владир, Владарка, Владарний, Владарювання, Владарювати, Владика, Владичити, Владичиця, Владичний, Владний, присл. Влидно; Владування, Владувати, Владущий.