Вишкребок — Тлумачний словник української мови

Вишкребок, бка, ч.

1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні, на стінках діжі, макітри.

2. перен.; у зверт. Вишкребку. Про останню дитину в сім'ї.

3. перен. Про неповноцінну, зневажувану людину.