Вихідний, а, е.
1. який служить для руху звідки-небудь назовні, за межі чогось, пов'язаний із місцем, яким виходять (двері, отвір і т. ін.).
2. пов'язаний із появою кого-небудь, приходом кудись.
3. вільний від роботи, навчання. А вихідний день.
4. від якого або з якого починається відлік. — Початковий. А вихідна точка.
5. призначений для одержання в спеціальні дні, часи (про одяг, взуття і т. ін.).
6. який посилається з установи, організації (про документи).
— Вихляти, яю, яєш, недок. 1. рухатися нерівно, похитуючись. 2. махати, хитати чимось, вигинати щось.
— Вихляння, Вихлястий.