Витурювати — Тлумачний словник української мови

Витурювати, юю, юєш, Витуряти, яю, яєш, недок., Витурити, рю, риш, док.

1. Насильно спроваджувати когось, звільнятися від чиєїсь присутності.

— Виганяти, проганяти.