Витримка — Тлумачний словник української мови

Витримка, -и, ж.

1. Уміння володіти собою в будь-яких обставинах.

2. Зберігати протягом визначеного часу для набуття відповідних якостей. Витримка вини.

3. Час у фотографуванні, коли залишається відкритим об'єктив фотоапарата.