Вир, у, ч.
1. Місце у воді з круговим рухом води, що утворюється внаслідок дії протилежних течій.
2. Вода, що рухається по колу.
3. Перен. Бурхливий, стрімкий рух чогось (натовпу, транспорту, подій і т. ін.), який захоплює, втягує.
— Вирування, вирувати, вируючи, вируючий.
Вир в інших словниках
| Вир — Великий тлумачний словник сучасної української мови |