Вимова — Тлумачний словник української мови

Вимова, -и, ж.

1. Специфічне передавання слів, окремих звуків, інтонацій; специфічне говоріння.

2. Особливості звукової системи якої-небудь мови, діалекту.

Вимовляння, Вимовляти.