Вилучати — Тлумачний словник української мови

Вилучати, аю, аєш, недок., Вилучити, учу, учиш, док.

1. забирати у когось що-небудь (у юриспруденції — конфіскувати).

2. виводити з числа організації, установи, колективу.

3. відокремлювати від стада (про тварин).

Вилучання, Вилучений, Вилучення, присл. Вилучено.