Вила — Тлумачний словник української мови

Вила, вил, мн. сільськогосподарське знаряддя — довге держалло з кількома паралельними довгими і гострими зубами на кінці, — використовуване для ручного піднімання, розтрушування, перенесення сіна, соломи і т. ін.