Виганяти — Тлумачний словник української мови

Виганяти, яю, яєш, недок., Вигнати, жену, женеш, док.

1. Змушувати когось залишати приміщення, установу, місцевість і т. ін. — Проганяти.

2. Перен. видаляти (хворобу).

3. Швидко рости, витягуватися, довшати.

4. Перен. швидко споруджувати, будувати.

5. Вибивати що-небудь ударом, різким поштовхом.

6. Одержувати в процесі хімічної обробки. — Переганяти.