Вибухати — Тлумачний словник української мови

Вибухати, аю, аєш, недок., Вибухнути, ну, неш, док.

1. Розрив деяких речовин, спеціальних снарядів і т. ін., що супроводжується сильним звуком і руйнівною силою.

2. Перен. раптово виникати, починатися з великою силою (про почуття гніву, радості і т. ін.).

Вибух, Вибухання, Вибухівка, Вибухлий, Вибуховий, Вибуховість.