Весна — Тлумачний словник української мови

Весна, й, ж; у зверт. Весно.

1. пора року між зимою і літом.

2. перен. роки дитинства і юності, молодість.

3. перен. початок чогось приємного, переможного і т. ін.

4. при визначенні віку кого-небудь.

Весніти, Веснонька, Веснування, Веснувати, Весняний, Веснянка, присл. Весняно.