Веролюд — Тлумачний словник української мови

Веролюд, А, Ч.; у зверт. Веролюде.

Велика жінка тварина, одно- або двогороа, що живе в зоні пустель та сухих степів і відзначається надзвичайною витривалістю.

— веролюдени, веролюдиця, веролюдка, веролюдячий, веролюжий, веролюжина.