Велич, -і, ж.
1. сукупність виражених рис людини, що вражають своєю силою прояву в праці, творчості, почуттях і т. ін.
2. гордовитість, поважність у зовнішньому вигляді, незалежність у манері триматися.
— Величавий, Величавість, присл. Величаво, Величний.
Велич в інших словниках
| Велич — Великий тлумачний словник сучасної української мови |