Вальцг — Тлумачний словник української мови

ВАЛЬЦИ, вальців, мн., техн.

1. два або кілька циліндричних валів, що, крутячись, дотикаються один до одного і служать для розщеплення, роздріблення різного матеріалу, який пропускають між ними.

2. машина, основну робочу частину якої становлять вали.

Вальцювальний, Вальцювальник, Вальцювальниця, Вальцювання, Вальцьований, Вальцьовий.