Вал — Тлумачний словник української мови

Вал, у, ч.

1. довгий високий земляний насип, що мав різне призначення (для захисту від ворога, для господарських потреб, для захисту від повені тощо).

2. с.-г. невелика купа сіна, соломи й ін., в яку згрібається покіс.

3. висока хвиля.

4. перен. суцільна маса чого-небудь, яка рухається довгою смугою.

ВАЛ2, у, ч. товсті нитки з клоччя.

Вал, у, ч., техн. деталь машин і механізмів, що обертаючись навколо своєї осі, передає рух зв'язаним з нею частинам.