Біліти, ію, ієш, недок.
1. ставати, робитися білим, світлим. — білішати.
□ білий, білішати.
2. втрачати рум'янець і взагалі природну свіжість під впливом сильних почуттів, хвороби і т. ін. (про обличчя). — бліднути, полотніти.
□ білий.
3. вирізнятися білим кольором; виднітися (про щось біле). — білітися.
□ білий, білітися.
4. цвісти білим, світлим цвітом.
□ білий.
Біліти в інших словниках
| Біліти — Великий тлумачний словник сучасної української мови |