Біляк, а, ч.
1. Заєць, що має біле хутро.
2. Розм., рідко. Тварина білої масті, птах з білим оперенням.
3. Бот. Гриб з темно-коричневою товстою шляпкою і білою товстою ніжкою.
— Боровик, білий гриб.
4. Іст. Той, хто воював у лавах білої гвардії.
— Білогвардієць, переважно множина, Білі.