Білогвардієць — Тлумачний словник української мови

Білогвардієць, йця, ч.

У іст. Той, хто воював проти радянської влади в лавах білої гвардії.

Біляк, переважно у множині: Білі.

Білогвардійський, Білогвардійщина.

Білодерєвець, вця, ч.

Майстер неполірованих столярних виробів.