Бій — Тлумачний словник української мови

Бій, біїв, ч.

1. дія за дієсловом Битися у 1 знач.; взаємне завдання ударів.

— бійка, сутичка, побоїще.

— бійка, побоїще.

2. бойові дії ворожих військ або військових з'єднань і т. ін.

— сутичка, зіткнення.

— бойовий, боївка.

3. перен. діяльність, спрямована на створення, досягнення чого-небудь.

— боротьба, битва.

Бій — долати великі труднощі для досягнення чогось.

4. розм. завдання ударів; покарання.

— побії, биття, прочухан, прочуханка, бійка.

— бійка, побії.

5. дія за 5, 6, 17 знач. Бити і звуки, утворювані цією дією.

— бити, биття.

6. збірн. битий посуд, скло і т. ін.

7. рідко. спортивне змагання з боротьби, боксу і т. ін.