Буйний — Тлумачний словник української мови

Буйний, а, е.

1. який виявляється з великою силою (про стихійні сили, явища природи).
Бурхливий, навальний, ярий, бурливий.

2. який дуже розрісся.
Пишний, розкішний, розбуялий.

Буйніти, буйнішати, присл. Буйно.

3. який значно перевищує звичайний розмір (про фрукти, овочі, зерно).
Чималий, величезний, дорідний.

4. поет. дуже неспокійний (про море, потік, річку і т. ін.).
Бурхливий, збурений, розбурханий, вируючий, бурливий, клекітливий.

5. якого важко приборкувати, непокірний.
Норовистий, брикливий.

6. перен. який не має меж у чому-небудь (про почуття, стан тощо).
Нестримний, невтримний.

Буйність, присл. Буйно.