Бубон — Тлумачний словник української мови

Бубон

БУБОН, бна, ч. ударний музичний інструмент у вигляді обода, обтягненого шкірою, з бубонцями та металевими пластинами.

— бубоняр, бубонити, бубоніти, бубоніння.

Бубон, у, ч.

Напухла лімфатична залоза.

— бубонний.

Бубон в інших словниках

Бубон — Російсько-український академічний словник (А–П)
Бубон — Великий тлумачний словник сучасної української мови
Бубон — Фразеологічний словник української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31