Брикати — Тлумачний словник української мови

Брикати, аю, аєш, недок.

1. підкидати зад і задні ноги; бити однією або двома задніми ногами (про копитних тварин). • брикатися, копати, хвицати, хвицатися, вихати.

2. граючись, бігати й робити стрибки. • стрибати, плигати, скакати, вибрикувати, гацати.

3. перен., розм. виявляти норовистість у характері. • капризувати.

Брикатися, брикання, брикливий, брикливість, брикливий.