Бригада — Тлумачний словник української мови

Брига́да, -и, ж.

1. група осіб, що виконує разом одне виробниче завдання.

2. зал. кондукторський персонал, що обслуговує поїзд.

Брига́дир, Бригади́рка, бригади́рів, бригади́рство, бригади́рствувати, бригади́рський, брига́дний.

3. військове практичне з'єднання у збройних силах, що за штатним складом менше за дивізію. — Брига́дний.

4. частина флоту, в якій є кілька однотипних військових суден. — Брига́дний.