Бочка — Тлумачний словник української мови

Бочка, -и, ж. велика дерев'яна або металева циліндрична посудина, переважно опукла посередині, з двома плоскими днищами.

Бочковий, Бочкуватий.

Бочка², і, ж. Авіац. повітряний маневр у горизонтальному польоті, коли літак робить оберт навколо своєї подовжньої осі.