Борг — Тлумачний словник української мови

Борг, у, ч. те, що взяте або дане у тимчасове користування (частіше про гроші).

— позика, позичка.

— борговий, боргувати, боржбк, боржник.

— У боргах, зі словами «бути», «сидіти» — бути винним багато грошей кому-небудь;

— У боргу перед ким — зобов'язаний комусь чим-небудь.