Богослужіння — Тлумачний словник української мови

Богиня, я, с.

1. В античній міфології та деяких східних релігіях — божество жіночої статі.

— див. бог у 1 знач.

2. перен., поет. надзвичайно вродлива дівчина, жінка.

— красуня, вродливиця.

3. перен. про кохану жінку.