Богатир — Тлумачний словник української мови

Богатир, я, ч.

1. оспіваний у народній творчості хоробрий воїн — людина-велетень з надзвичайною силою і відвагою.

— герни, лицар, звитяжець уроч.

— богатир-ство, богатирський.

2. перен. людина великої фізичної сили.

— силач, силак, геркулес, моцак.

— богатирський.

3. про велику зростом людину, істоту, рослину і т. ін.

— велетень, велет, гігант, колос, верства, верста.