Бовкати — Тлумачний словник української мови

Бовкати, аю, аєш, недок., розм.

1. Викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо. — дзвонити, бити, бевкати, бемкати, бамкати, бомкати рідше.

— ббв-кання, ббвкало, ббвкнутн.

2. Говорити що-небудь необдумано або необережно, навмання. — бевкати, ляпати, ляскати.