Блиск, у, ч.
1. Яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь, яскравий спалах чого-небудь. • Сияння, виблиск, блискіт.
— Блискавиця, блискавка, блискавичний, блискати, блискання, блискіт, виблиск, присл. блискавично.
2. Відбиття світла від гладкої, начищеної, змащеної і подібної поверхні. • Глянець, лиск, виблиск.
— Виблиск.
3. Велич, могутність, багатство і т. ін. у їх зовнішньому, часто лише показному вияві. • Пишнота, лиск, глинець.
4. Про те, що задовольняє найвищою мірою, є чудовим. • Люкс, шик.
3 Блиском — дуже добре, на високому рівні.