Блаженний, а, е.
1. Пронятий щастям, радістю; який виражає щастя. • щасливий.
□ блаженство, блаженствувати, присл. блаженно.
2. У християнстві — юродивий, а також про деяких святих.
Блаженний в інших словниках
| Блаженний — Словник чужомовних слів і термінів |