Битий, а, е.
1. дієприкм. пас. мнн. ч. до бити у 2, 3, 9, 25 знач.
2. який зазнав поразки, розгрому. Розгромлений.
— Бити, Битися, Битва.
3. якого Воито (про дичину). Набитий, Настріляний.
— Бити.
4. поколений на шматки. Розбитий.
— Бити, Битися, Биття, Розбиватися.
5. пошкоджений або знищений під час ходіння, їзди і т. ін. (про посіви, городину, траву тощо). Витоптаний, Витолочений.
— Бити.
6. виготовлений, зроблений куванням (про зброю). Кований.
7. зроблений способом карбування (про гроші). Карбований.
8. вистелений камінням (про вулицю, дорогу і т. ін.). Мощений, Брукований.
9. перен., розм. який багато бачив, зазнав у житті, має великий життєвий досвід. Бувалий, Тертий, Стріляний, Обметаний.
10. програний гравцем; узятий противником (про карту, м'яч і т. ін).
— Бити, Битися.
Битий в інших словниках
| Битий — Великий тлумачний словник сучасної української мови |