Береза — Тлумачний словник української мови

Береза, і, ж

1. білокоре дерево з тонким довгим гіллям і серцеподібним листям.

Березина.

Березовий, Березина, Березівка, Берізка, Березняк, Березник, Березнячок, Берізонька, Підберезник.

2. збірн. дрова або будівельний матеріал із цього дерева.

Березина.

Березовий, Березина.

Береза, і, ч. і ж., фольк., заст.

1. хлопець або дівчина, що його (її) обирають за ватажка у спеціальних розвагах, на вечорницях і т. ін.

2. тни, хто заспівує в хорі.