Бенефіс — Тлумачний словник української мови

Бенефіс, у, у.

1. Вистава або концерт на користь одного чи кількох з її учасників.

2. Урочиста вистава, що є творчим звітом актора з нагоди його ювілею; вистава на честь одного з його учасників як визнання особливих заслуг, майстерності.

Бенефіціант, Бенефіціантка, Бенефісний.

3. Перен. про момент вищого успіху, слави кого-небудь.