Бельета́ж, у. ч.
1. Другий, основний поверх будівлі з вищими, ніж на інших поверхах, кімнатами.
2. У залі для глядачів — перший ярус балконів над партером та амфітеатром.
— Бельканто́, невідм., с., муз. Витончений стиль співу, що є основою італійської вокальної школи, вимагає від співака досконалої техніки володіння голосом.
Бельетаж в інших словниках
| Бельетаж — Словник чужомовних слів і термінів |
| Бельетаж — Великий тлумачний словник сучасної української мови |