Безштанько — Тлумачний словник української мови

Безштанько, а, ч., у зверт. безштаньку, розм.

1. той, хто ходить без штанів (про маленьких хлопчаків).

— штани, штанина, штаненята, штанці, штанчата, штанята.

2. перен., зневажл. про бідно одягнену людину; узагалі про бідну людину.

— бідняк, бідак, бідар, злидар, злидень, голодранець, голоштанник, голоштан, голоштанець, голоштанько, обідранець, обшарпанець.