Безробіття — Тлумачний словник української мови

Безробіття, я, с.

1. соціально-економічне становище, коли не всі можуть одержати роботу, мати постійний заробіток. — незайнятість.

— безробітний, безробітна.

2. брак роботи.

3. незайнятість роботою, якоюсь справою і т. ін. — неробство, без діла.