Безпросвітний — Тлумачний словник української мови

Безпросвітній, а, о.

1. позбавлений світла, погано освітлений, кольором близький до чорного (про ніч, імлу і т. ін.). Темний, рідк. Темрявий.

2. який не припиняється. Тривалий, Постійний.

3. перен. позбавлений радості, задоволення, утіхи (про долю, життя і т. ін.). Безрадісний, Сумний, Нерадісний.

4. розм. який відзначається великою мірою негативної ознаки. Абсолютний, Неперевершений.

Безпросвітність, присл. або присуди, сл. Безпросвітно.