Безпам'ятний — Тлумачний словник української мови

Безпам'ятний, а, е, розм.

1. який утратив свідомість.

  • Непритомний, знепритомнілий, безтямний, зомлілий, зімлілий

— безпам'ятство, безпам'яття, присл. безпам'ятно.

2. який утратив самовладання, який діє несвідомо, ніби втративши розум; який виявляє ознаки безтямності (про зовнішній вигляд, рухи і т. ін.).

  • Безтямний, нестямний, знетямлений, божевільний, здурілий, одурілий

— безпам'ятно.

3. який має погану пам'ять.

  • Забудькуватий, непам'ятливий