Башта — Тлумачний словник української мови

Башта, -и, ж.

1. Висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі.

Вежа.

Башточка, Баштовий.

2. військ. Верхня обертова частина корпусу танка або броньованого автомобіля; надбудова зверху на судні, в якій містяться гармати і кулемети.

Баштовий.