БАЧ.
1. у знач. виг., розм. уживається для вираження здивування, захоплення, докору, незадоволення.
— ба, ач, дивись, диви, ти ба, чи ти ба, ти дивись, ти диви.
2. част., розм. уживається для вираження здивування, докору і т. ін. (звичайно зі словами «як», «який», «скільки» і т. ін.).
— ба, ач, іч, овва рідше.
3. у знач. вставн. сл., розм. уживається при потребі звернути увагу співрозмовника на певну думку.
— бачиш, бачите, бачте.