Баритон — Тлумачний словник української мови

Баритон, а, ч.

1. чоловічий голос, за висотою середній між басом і тенором.

Підбасок.

2. співак з таким голосом.

Баритоновий, Баритональний.

3. мідний духовий музичний інструмент, який звучить на октаву нижче траси.