Бард — Тлумачний словник української мови

БАРД, а, у.

1. Іст. співець-поет у стародавніх кельтів.

2. узагалі автор віршованих творів, що оспівує героїв та їхні подвиги.

Перен. поет, співець.

3. Перен. про людину, яка прославляє кого-, що-небудь.

4. Перен. поет і музикант, виконавець власних, авторських пісень.