Барабан — Тлумачний словник української мови

Барабан, -а, -а.

1. ударний музичний інструмент, що має форму широкого порожнього циліндра, обидва отвори якого затягнені шкірою.

Барабанний, Барабанити, Барабанщик, Барабанщиця.

2. техн. деталь машин та механізмів, яка має форму порожнистого циліндра.

3. архіт. циліндрична або багатогранна частина будівлі, на яку спирається баня, купол.