Банька, і, ж.
1. зменш. до баня у 1 знач.
2. кулястий предмет, здебільшого порожній усередині; порожниста, наповнена повітрям водяна і т. ін. кулька.
— булька, бульба, бульбашка, пузир, пухир.
— як (мов, ніби і т. ін.) мильна банька, зі словами «зникнути», «щезнути» / т. п. — швидко, безслідно.
3. глиняна чи скляна циліндрична посудина.
— банка, слоїк.
4. діал. очне яблуко.