Банк — Тлумачний словник української мови

Банк, -у, -у.

І. кредитно-фінансова установа, яка зосереджує кошти і капіталовкладення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки між підприємствами або приватними особами, регулює грошовий обіг у країні та випускання (емісію) нових грошей.

Банківський, Банкір, Банкірський, Банковий.

2. У деяких картярських іграх сума грошей, внесена в спільну гру.

Банкувати.

3. назва азартної гри в карти.

Зібрання яких-небудь даних, що використовуються з інформаційною, пошуковою та іншою метою. Банк даних.

Сховище законсервованих органів і тканин людини, тварин, що використовуються для трансплантації та з дослідницькою метою, а також клітин різних організмів, насіння рослин. Банк генів.